Той, хто прийняв Святого Духа,
Святим дитям Господнім став.
І до Ісуса, як до друга,
Молюсь, щоб світлу долю дав.

Зелена неділя у батьковій хаті,
І повно рай-цвіту, і ласки з теплом.
Які ми з правіку любов'ю багаті.
Зелена неділя у нас за столом. 
Церковні подзвони і поля освята.
З любистку-барвінку горять три свічі.
І хата свята, і освячена м’ята,
І стіл, і на ньому пухкі калачі.
Сидять доокола і діти, і внуки,
А з ними козацькі й чумацькі пісні.
На вишитій скатерті - батькові руки,
І мамині руки - два дива святі.
І вікна в любистку, і стіни в уборах,
І гладить маленький Ісусик ягня.
В зелену неділю, неначе в Соборах, -
Довкола любові Вкраїнська рідня.

Русалонька купається в росі.
Зілляний дух витає над полями.
Святиться вся природа у цей день.
Вітаю із Зеленими Святами!

Якось Гліб прийшов до тата:
 - Дедю, хочу я спитати:
 Бог у нас один?
 - Один.
 - Але ж є у Нього Син.
 Третім є ще Дух Святий, -
 Каже батькові малий. -
 Як же твердиш ти: Один -
 Троє: Дух, Отець і Син.
Батько мовить:
 - Глібе, Трійця -
Це велика таємниця.
Бог один у трьох Особах.
Хоч немає браку в спробах
Вічну Тайну пояснити,
Важко те нам зрозуміти.
- І невже не можна, тату,
Нам про Бога й краплі знати?
Каже батько: - Добре, синку,
Поясню тобі краплинку.
Хтось казав, не знаю хто:
Наче сонце, Трійця-Бог -
Що Отець - як ясний круг,
Син - як промені навкруг,
Дух Святий - немов тепло,
Щоб все квітло і росло.
Хоч три речі, все одно це
Лиш одне яскраве сонце.
Так і Трійця - Бог Один:
Бог-Отець, і Дух, і Син.

Збулось Христа священне Слово,
Приніс Він втіху для людей.
Пізнали учні різні мови
У той благословенний день.

Ранок червневий перетікає в спеку.
Пальмове віття перший вкриває сум.
Де він тепер, Божий Син, так далеко
В хмарі піднесений у голубінь ясну.
Сина Свого Батько над все підвищив.
Ангельський спів нині з нових пісень.
А на Землі, в місті з Череповищем,
Учні в і'мя Ісуса почали день.
... вулиці міста хвилями котять свято
П'ятидесятниці. Часом спитає хтось
- Де ж Той, Хто люд тут зціляв? - Розп'ятий...
- Як то?!! Чи ж то не Він – Мессія Христос?!
...Ревна молитва гамором міста не збита.
Третя година, швидко збігає час.
Той, Хто народжений перше закладин світу,
Він обіцяв, що не залишить нас!
Шумом незвичним стишені враз Юдеї.
Що то за диво, не зрозуміти їм –
Полум’я біле, ніби пелюстки лілеї
Ніби на поклик молитви, злинуло в дім.
Злинуло з миром. З миром такої сили,
Що потряслась безодня людських гріхів.
Мов різних сотні. Та всі, як один, зрозуміли
Що через учнів до них в той день Бог говорив!
Та "зрозуміти" не завжди значить – "прийняти".
Дві тисячі років збігли, як довгий день.
Знаєш, мій друже, сьогодні – те саме свято.
Ту саму розмову з Тобою Господь веде.
Там, за стіною, місто Тебе гукає.
Місто полонить, ловить у сітку справ.
Батько ж небесний Духом святим єднає
З небом Тебе, тим, де сирітства немає.
Заради Ісуса, який за Тебе страждав.
В Нім Істина вічна, життя по достатку й Дорога.
Мов одіж найкращу Ти силу Господню візьмеш.
І в ім'я Отця, і Сина, і Духа Святого
Пізнаєш Любов, таку, що не має меж!