Привітання на день поцілунку

1

Привітання на день поцілунку

Земля красується світ біліє,
День і ніч посохом міняються.
Весна квітує і юність зріє,
Отак наспіх щось відбувається.
І сходить сонце світить, гріє
Осяйністю так лагідно згори .
Несміле серце скрито зріє,
Чекаючи бурхливої пори.
Імла пішла сховала хмари,
Світитися любові час настав,
В душі тепло відкрило чари,
Юнак дівчину казку покохав.
Чуття кричить хоче відчувати,
Гарячу пристрасть невблаганну,
Спішить вуста вперше цілувати
В красі страсній обняв кохану..
Дівчина губи радо підставля,
Вустам дає медовий подарунок,
Радіє світ і крутиться земля,
Усі смакують перший поцілунок.

2

Привітання на день поцілунку

Цілувати тебе.. До нестями, стираючи роки,
Утікати в обійми від клятих життєвих турбот...
Щоб забути твої, що поважчали, зморені кроки,
І відчути в єднанні міцний і надійний оплот...
Цілувати - допоки світання займеться червоним,
Щоб в очах міріади зірок мерехтіли ясних...
Щоб, як ранок незмінний заб`є у свідомості дзвони, -
Ми удвох, як бувало, тремтіли від звуків весни...

3

Привітання на день поцілунку

Отой найперший поцілунок
Прадавній досі не забув.
Який жаданий ніжний трунок!..
А от коли останній був?..
Обоє зовсім притомились.
І спомин-сум до забуття.
А поцілунок, наче милість,
Коли дрімають почуття.

4

Привітання на день поцілунку

Твій дотик губ. Наївно. Просто.
Їх щире і хмільне сплетіння –
То тихий обережний поступ,
Кохання сонячне проміння.
Солодкий крок, туман думок,
Від щастя з вух іде димок,
Її очей нестямний блиск
Мій подих лагідно затиск.
Знайома стежка до межі,
Де пристрасть з ніжністю сплелись,
З’єднавши руки як мости,
В новій осяяній душі,
Відкритій світу як колись,
Воскреслій після самоти.
І ми заквітчані обоє,
Немов повінчані весною,
Під тлом небесної блакиті
Росою теплою умиті.

5

Привітання на день поцілунку

Поцілунок - не дарунок
Поцілунок - долі знак!
Обірвався - хай, доволі.
Затягнувся, добре, ще раз так!

6

Привітання на день поцілунку

Немов з тендітної пелюсточки троянди,
Торкаючись від сонця промінець,
Блискучі крапельки роси, немов гірлянди,
Він спрагло п’є. Цілунок двох сердець
Весь переповнений енергією сонця…
Він також дуже схожий і на дощ:
Такий раптовий, - тарабанить в шибки серця,
Що аж відлуння, наче щастя плач.
Ще він, як вітер: з диким вихорем та свистом,
Тільки не холодом пронизує все тіло,
А жаром, здатним обігріти ціле місто,
В ту мить здається, що в крові щось закипіло…
Весь у намисті із пелюсток та росинок,
(Нема такого в найсолодших снах),
Із сонця променів, вітрів, дощу краплинок –
Тремтячий поцілунок на вустах.